говоримо правильно
Прислiвник "зараз" витискує останнiм часом прислiвники "тепер", "нинi": "Де
гули набої, зараз смiх звучить" (В. Сосюра); "У нас зараз весна" (С.
Плачинда). Проте мiж цими прислiвниками є деяка значеннєва рiзниця.
Українська
класика й народне мовлення надають прислiвнику "зараз" вузького значення — "цiєї митi, цю хвилину, негайно": "Ходiм зараз до матерi" (М.
Коцюбинський); "Зараз я пiду" (Леся Українка). Коли мовилося про час, що
триває, тодi користувалися словами "тепер", "нинi": "Не той тепер Миргород,
Хорол-рiчка не та" (П. Тичина); "Їх смольний дух п’янить мене i нинi" (М. Рильський).
З
цих прикладiв випливає, що у наведених на початку фразах iз сучасної лiтератури
краще було б, якби замiсть недоречного тут прислiвника "зараз" стояли iншi: "Де гули набої, нинi смiх звучить" (В. Сосюра); "У нас тепер
весна" (С. Плачинда)
